Ласкаво просимо!

В'їзний знак села Козацьке
Гімн села Козацьке

Аудио клип: Для воспроизведения этого клипа требуется Adobe Flash Player (версии 9 или выше). Скачать последнюю версию здесь.У вас также должен быть включен JavaScript в вашем браузере.

Ми раді вітати Вас на сайті села Козацьке. Після рееєстраціі, яка займе у вас декілька хвилин, для Вас стануть доступні всі функції сайту.

Ви зможете писати в нашому блозі, опублікувати своє приватне оголошення, завантажувати фотографії,  коментувати записи, та багато іншого.

Козацьке


Село Козацьке відноситься до Звенигородського району, Черкаської області. Від Києва – 200 км, від Черкас – 100. Розташоване трохи в стороні від траси Черкаси – Умань, між – Шполою та Звенигородкою.

Площа – 627,83 га.

На 1 січня 2007 р. чисельність населення – 1569 осіб.

Дворів-837.

Поштовий індекс – 20240

Телефонний код – +380 4740

Середня висота над рівнем моря – 176 м

Село відоме з початку 18 століття. Воно належало Григорію Потьомкіну. Згодом він подарував частину земель пану В. В. Енгельгардту як придане для його дочки Варвари, що згодом вийшла заміж за князя С. Ф. Голіцина. Останнім нащадком Голіциних по чоловічій лінії в Козацькому був Григорій Голіцин, який у 1829 році продав значну частину маєтку І. І. Фундуклею.

При новому господарі в 1861 році ліквідовано кріпацтво, частину землі передано селянам маєтку і збудовано новий спиртовий завод.

З 1872 року маєток перейшов до дочки померлого на той час Григорія Голіцина — Варвари. Згодом вона вийшла заміж за барона Врангеля. За часи правління баронеси виросли нові підприємства, зокрема кінний завод англійської верхової породи коней, тартак, побудувано нову кузню і теслярню.

У 1885 році побудовано поміщицький палац — велику двоповерхову будівлю готичного стилю. У 1898 році в селі відкрито двокласну школу (народну). У 1910 році Звенигородське земство організувало першу лікарню. На той час село ще мало винокурний завод, 31 вітряний млин, 4 кузні, один сільський банк.

Вже за господарювання княгині Куракіної Тетяни Георгіївни в селі побудовано цілу низку житлових будинків для працівників маєтку, що збереглися донині. Село на той час мало телеграфний і телефонний зв’язок. Козацьке мало статус волосного села.

В червні 1905 року тут відбувся страйк робітників гуральні й селян, що працювали в поміщицькій економії. Мешканці Козацького брали участь у Звенигородсько-Таращанському збройному повстанні проти австро-німецьких окупантів у червні 1918 року.

У перші роки радянської влади панський будинок, спиртзавод, та інші будівлі маєтку було зруйновано. Зараз залишились лише будинок управляючого, збудований у поєднанні архітектури класицизму та народної архітектури, будинок канцелярії, збудований у псевдоготичному стилі та деякі інші господарські споруди. 405 мешканців села брали участь у боях другої світової війни, 189 з них загинули, 175 нагороджені орденами й медалями. В селі споруджено пам’ятник односельцям, що загинули в роки війни.

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу імені Ілліча, за яким було закріплено 3,6 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 3,3 тисячі га орної землі. В господарстві вирощували зернові культури, було розвинуте тваринництво. З допоміжних підриємств працювали млин, олійня, пилорама, ветеринарний пункт.

Також на той час працювали загальноосвітня середня школа, середня школа сільської молоді, профтехучилище, три бібліотеки з фондом 10,7 тисяч книг, дільнична лікарня, аптека, комбінат побутового обслуговування.

Поблизу села виявлено поселення трипільської культури.

Нині на території Козацької сільської ради розміщений сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) «Козацький», який очолює з 1997 р. Зозуля Володимир Максимович. У 2007 р. його нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за успіхи в рослинництві і тваринництві.
У центрі села розміщені адміністративно-господарські будівлі, зокрема сільська рада, контора СВК «Козацький», відділення зв’язку, амбулаторія, аптека, 5 приватних магазинів, церква, ПТУ № 37 з новими навчальними корпусами і гуртожитками, дитячий садок, ЗОШ І-ІІІ ступенів, обеліск-пам’ятник воїнам-козачанам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни, Будинок культури, в якому діє фольклорно-етнографічний ансамбль, ощадкаса, ветеринарний пункт, 3 бібліотеки. Ліси Круглик і Зелянський належать Козачанському лісництву.


Уродженцями села Козацьке є:

Іван Григорович Підоплічко — український радянський зоолог і палеонтолог, академік АН УРСР;
М. М. Підоплічко — український радянський ботанік-мікролог, член-кореспондент АН УРСР;
О. П. Підоплічко — професор;
М. С. Погрібняк (1885 — 1965) — український радянський художник.

У Козацькому в 1797—1801 роках жив російський письменник-байкар Іван Андрійович Крилов.


Останні активні теми на форумі села Козацьке

 



Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс